Батьківське віконечко!!!

Сходинками адаптації!!

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка.

Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язково.

Складовою безперервної освіти в Україні.

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками.

Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному.

Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими. Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації: Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація; Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень; Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація. Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе. Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо.

Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

Наблизити домашній режим до садкового;

Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка.

Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

Не залишати дитину на цілий день у групі;

Гуляти на майданчику після відвідування садка;

Давати із собою улюблені іграшки;

Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

Зустрічати дитину з посмішкою;

Розповідати якомога більше позитивного про садок;

Підтримувати самостійність дитини вдома

Пам’ятка для батьків майбутніх вихованців дитсадка

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий садок.

Зводіть його туди, щоб він мав уявлення про те, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині про те, як їй пощастило – восени вона зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже її прийняли в дитсадок.

3. Поговоріть з нею, як з дорослою.

Поясніть, що вона буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.